Цікаво
Вербна неділя-2018: Історія, традиції та прикмети свята

Одне з найбільших церковних свят традиційно відзначають за тиждень до Великодня

Сьогодні, 1 квітня (у шосту неділю Великого посту) християни східного обряду відзначають Вербну неділю, яку в народі ще називають «квітною», «цвітною» або «шутковою». Це останній день перед Страсним тижнем – періодом найсуворішого посту. Свято є перехідним, його дата залежить від дати Великодня.

Традиції і прикмети Вербної неділі напряму пов’язані з історією свята.

Реклама

Історія

Згідно зі Святим письмом, Ісус Христос перед розп’яттям в’їхав на молодому ослі (символі скромності царя і його ненасильницької влади) до Єрусалима. Цей своєрідний пророчий жест вказував на нього як на месію. Вербна неділя символізує початок страждань Ісуса, внаслідок яких людство отримало надію на вічне життя.

Свято Вербної неділі прийшло на Русь у Х столітті, хоча християнська церква відзначає його із середини ІХ століття. Спочатку християни проводили цей день досить скромно, однак із часом свято стало одним із 12 найважливіших.

Зазначимо, що Вербна неділя має і язичницькі корені. Виникнення свята сягає ще часів Трипільської культури і знаменує вшанування прадавнього Дерева життя – як символу вічності.

Із часу хрещення Русі прадавнє свято Вербиці почало збігатися із християнським Входом Господнім до Єрусалима.

Символ

Дорогу Ісусу під час його в’їзду встеляли пальмовими гілками — найпоширенішою рослиною на цій території. Однак на слов’янській землі (зокрема в Україні), де пальми не ростуть, атрибутом свята стали гілки верби – які також символізують початок весни і, за прадавніми віруваннями, мають цілющі властивості.

Традиції і звичаї

У суботу у церквах відбувається нічна служба, на яку віряни приходять із вербою. У храмі гілки кроплять свяченою водою. Ті, хто не зміг відвідати церкву в суботу, може зробити це в неділю. Щоб бути здоровими, люди трохи б’ють одне одного гілками, особливо дітей, промовляючи: «Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень».

Цього дня йдуть на кладовище, де прибирають могили родичів, лишаючи там кілька освячених гілочок.

Раніше після повернення додому вербу саджали на городі чи в полі, а решту клали за образами.

Освяченій вербі завжди приписувалася магічна сила. Наші пращури вірили, що вона вбереже оселю від блискавки, а в разі негоди кидали гілочки проти вітру – буря мала вщухнути швидше. Те ж саме робили і під час пожежі.

Аби бути весь рік здоровим, стукали освяченою вербою по тілу і жували котики (щоб горло не боліло).

Вірилося, що коли освячена верба зійде на городі – дівчина вийде заміж, а парубок одружиться. Також із освяченими гілками обходили вулики (щоб бджоли водилися) та сараї (щоб була здоровою худоба), обсаджували ними криниці (щоб вода була «пригожа»). А вже через тиждень розпалювали піч для приготування пасок сухою торішньою вербою. Дрібні гілки спалювали, аби вони випадково не потрапили під ноги.

Клали вербу також покійникам у домовину, аби мрець очистився і постав перед Всевишнім уже відродженим.

Відвари із гілля освяченої верби люди пили від головного болю, горілчаний настій – від шлункових хвороб, а товчене листя прикладали до ран.

Після свята гілочки верби зберігали у «червоному кутку» протягом цілого року, а рівно через 12 місяців спалювали, щоб знищити негативну енергію.

Прикмети

Із давніх-давен вважалося, що якщо на Вербну неділю йде дощ – врожай видасться багатим, якщо ж буде сонячно – на повні комори розраховувати не варто. Також заведено було спостерігати за вітром – саме таким, як цього дня, він переважно буде впродовж усього року.

Посадиш на Вербну неділю кімнатну рослину – швидко розбагатієш, а подумаєш про дорогу людину – вона обов’язково прийде на гостину.

Чого не можна робити у Вербну неділю

Після приходу з церкви та відвідання кладовища родина зазвичай збирається за обіднім столом. Однак готувати гарячі страви цього дня не бажано, краще це зробити з вечора. Зважаючи на піст, споживання м’яса під забороною. Бажано подати до обіду каші, пісну випічку, гречані млинці. Дозволяється також споживання рибних страв та трохи червоного вина.

Від гучних гулянь цього дня рекомендують відмовитися, так само як і від ремонту, підмітання та миття підлоги та інших «брудних робіт». Не дозволяється також і рукоділля – шиття, вишивка, в’язання.

За деякими прикметами, навіть краще не розчісуватися цього дня (бо крізь зубчики гребінця може «збігти» здоров’я).

Найголовніше на Вербну неділю – не сваритися, уникати злих думок та вчинків, а також готуватися до Великодня, а заодно й до приходу теплої весни.

Реклама

Реклама