Події
ПАРЄ винесла вердикт щодо українського закону «Про освіту»

У Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалили резолюцію з рекомендаціями Україні щодо закону «Про освіту», який передбачає розширення використання української мови. За відповідну резолюцію проголосували 82 делегати, утрималися 17, проти 11.

Перед голосуванням до проекту резолюції було внесено багато поправок. Пропозиції щодо поправок не були оприлюднені перед голосуванням, передає УНІАН.

Не всі поправки під час дебатів були чітко озвучені. У резолюції йдеться, що ПАРЄ стурбована новим освітнім законом в Україні. Члени асамблеї звернули увагу на те, що деякі сусідні країни стверджували, що цей закон «порушує права національних меншин і породжує чутливі юридичні питання щодо відповідності українській правовій системі».

Реклама

У зв’язку з цим асамблея відзначає, що українська влада направила текст освітнього закону на експертизу в Комісію Ради Європи «За демократію через право» (Венеціанська комісія), яка повинна бути оприлюднена до кінця 2017 року, проте «асамблея висловлює незадоволення, що цей крок був зроблений після прийняття освітнього закону».

Також читають: Лідера Scooter вигнали з жюрі телешоу після протесту України щодо виступу в Криму

«Асамблея вважає передчасним займати певну позицію з яких-небудь правових питань. Однак асамблея переконана, що важливо виконати зобов’язання, засновані на Європейській конвенції з прав людини, Рамкової конвенції про захист національних меншин, Європейської хартії регіональних мов, а також сприяти відновленню конструктивного діалогу між різними стурбованими сторонами. У цьому відношенні три взаємопов’язані принципи повинні служити орієнтиром для зацікавлених сторін із метою досягнення більш узгоджених домовленостей», — йдеться в резолюції.

При цьому наголошується, що перший такий принцип — знання державної мови — є фактором соціальної згуртованості та інтеграції, держави мають законне право на сприяння вивченню державної мови і вимоги, щоб державна мова була мовою в освіті для всіх громадян.

Другий принцип наводиться з Рамкової конвенції про захист національних меншин, де сказано, що «мова є одним із найважливіших компонентів індивідуальної та колективної ідентичності», тому «для багатьох осіб, що належать до національних меншин, мова є одним із головних чинників самобутності меншини та ідентифікації» .

У зв’язку з цим в асамблеї відзначили, що «коли держава вживає заходів для розвитку державної мови, ці заходи повинні одночасно прийматися з кроками щодо захисту і сприяння розвитку мов національних меншин». «Якщо цього не буде зроблено, результатом стане асиміляція, а не інтеграція», — відзначили в ПАРЄ.

Третім принципом названа недискримінація. Члени ПАРЄ заявляють, що, відштовхуючись від цих трьох принципів, новий закон про освіту в Україні не представляється таким, яким буде створюватися відповідний баланс між офіційною мовою і мовами національних меншин. «Зокрема, новий закон призводить до значного скорочення прав раніше визнаних національних меншин щодо їхньої власної мови в освіті», — заявили в ПАРЄ.

Також читають: Чого чекати водіям авто на єврономерах: у Раді озвучили нововведення

«Асамблея з цієї причини рекомендує українській владі переглянути питання мов меншин в освіті, грунтуючись на гнучкій моделі двомовної освіти для всіх осіб, що належать до «корінних народів України» і «національних меншин», щоб не було дискримінації. На практиці можливим орієнтиром може бути не менше 60% навчальних програм українською мовою і до 40% — мовами національних меншин», — відзначили в ПАРЄ.

Також сказано, що в плануванні впровадження освітньої реформи необхідно уникнути поспішних змін, які можуть погіршити якість освіти учнів і студентів, що представляють національні меншини. Відзначається, що трирічний перехідний період застосування положень нового закону може бути занадто коротким. З цієї причини ПАРЄ наполегливо закликає українську владу ввести гнучкість щодо тривалості процесу впровадження закону.

Реклама

Реклама

Related Post